Твоя віра — їхні крила

Стоїть плаче. Плаче і нервує бо не виходить надіти квадратик на дерев’яну опору - біда. 

Плаче бо не може залізти на гірку за старшим братом - біда.

Плаче бо ніжки не дістають до педалей велосипеда, або дістають але велосипед не хоче іхати швидше за твоїх друзів - ну біда ж!?

Плаче бо отримала двійку, плаче бо не зайняла перше місце, плаче бо Катруся з паралельного класу образила, плаче бо боїться сирен, плаче бо сумує за домом, бо кинув хлопець, бо вчитель сказала, що з тебе нічого не вийде, бо , бо , бо  ...

Бо коли боляче, коли сумно, коли все якось іде не так як хочеться, коли немає більше терпіння, коли просто поганий настрій , коли страшно , несправедливо , коли самотньо, коли відчуваєш, що не можеш порозумітися з життєвими обставинами - плачеш! Голосно! Гірко і самовіддано!

А ти що? А ти мама! Ти сильна! Хіба в тебе є варіанти!? Ти сідаєш отак на коліна перед своєю дитиною, ловиш іі розгублений від плачу погляд , фіксуєш іі увагу на собі і ВІРИШ! Віриш за вас двох! Віриш попри все , через свої слова, через свою впевненість ній і у те, що все буде добре, що ви з нею з усім на світі справитесь ! 

Віриш, що :

✨вона сильна, 

✨що він незламний, 

✨що їй все вдасться, 

✨він найкращий! 

Бо хто як не ти? Скажи мені? Хто як не ти іще буде вірити у твоє дитя незважаючи ні на що? Хто як не ти переконає його не терпіти тих, хто ранить чи ображає? Хто як не ти навчить його долати свою фрустрацію та відчай, щоб  побачити вихід з ситуації там де ініші кажуть «все пропало»? 

тобі можуть казати, що з ним щось не так, що вона якась не така, тебе будуть переконувати інші у різному але хто вони такі, ті критики,  думці чиїй  ти готова повірити більше, а ніж своїй власній? Хіба їхні слова мають значення, якщо вони роблять тільки гірше?  скажи мені?

Запам’ятай : Кожного разу КОЛИ в дитячій голові паніка волає : «я більше не можу» або « я недостатньо хороший» , а  ПЕРЕД СОБОЮ вони бачать ОЧІ ПОВНІ РІШУЧОСТІ, очі повні любові, підтримки і впевненості в них, кожного разу коли вони падають і готові здатися, а іх підхоплюють надійні батьківські обійми і знову ставлять на ноги - в такі моменти діти  розуміють, що в найгірші свої моменти ( як і в найкращі) вони не самі …

.. коли це стається страх тікає і вони перемагають!  

#ТаняСололка